Зупинка 5. Сучасна синагога

вул. Мала Бердичівська, 7

Після війни у Житомир повернулися євреї, які були на фронті, в евакуації або вижили в окупації (переважно – завдяки допомозі інших). У 1959 р. у Житомирі мешкало 15700 євреїв. Хоча в умовах радянської влади розвивати єврейську культуру було важко через сильний вплив ідеології та подекуди антисемітські настрої влади, євреї зберегли і основи власної культури, і, – головне – власну ідентичність. Єврейське життя відновилося з початком «перебудови» в СРСР в середині 1980-х і продовжилося вже в незалежній Україні. Так, у Житомирі було відновлено синагогу, при чому практично на тому ж місці, де колись була одна з найбільш відвідуваних синагог міста. Було відкрито єврейську школу. На місцях розстрілів євреїв було встановлено пам’ятні знаки.

Хоча після закінчення Другої світової війни на місцях масових розстрілів євреїв уже було встановлено пам’ятні знаки, на них не вказувалось, що загиблі були євреями – лише «мирними радянськими громадянами». Сам термін «Голокост» не вживався, Лише у кінці 1980-х на написах пам’ятників почали згадувати євреїв. Тоді ж і почати з’являтися нові пам’ятники на місцях масових розстрілів.

Відеофрагмент. Фаїна Гельман 10
Запитання перед переглядом відео
  • Як у Житомирі зберігають пам’ять про події Другої світової війни?
  • Назвіть житомирські пам’ятники загиблим під час Другої світової війни.

Фаїна Гельман розповідає про пам’ять.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Як зберігають пам’ять про Голокост?
  • Навіщо взагалі зберігати пам’ять про трагічні події?
  • Які пам’ятники або пам’ятні місця, пов’язані з Голокостом, ви знаєте у Житомирі? Чи ви їх відвідували колись? Чи хотіли б відвідати тепер?
  • Наскільки змінилося ваше ставлення до місць пам’яті жертв Голокосту після знайомства з історією Фаїни? 
  • Хто, на вашу думку, має зберігати пам’ять?
Пам’ятник жертвам Голокосту