вул. Леха Качинського, 12

Наприкінці серпня 1941 р. усіх євреїв Житомира, які залишилися в живих, було переселено у гетто1 – окремий район, виділений спеціально для розміщення євреїв. На той час в живих залишались в основному жінки, діти та люди похилого віку. Гетто розміщувалось на березі річки Кам’янки.
За даними нацистської влади Житомира, на 5 вересня в гетто мешкало 4820 осіб. 19 вересня 3145 євреїв було вивезено з гетто та розстріляно на Богунії та на хуторі Видумка.
Під гетто була виділена невелика територія з критим ринком та залишками старої в’язниці, колишнього єзуїтського монастиря (ця споруда збереглася, вул. Леха Качинського, 12).
Гетто було огороджене колючим дротом. Після того, як усі євреї були переселені у гетто, його ізолювали, перекривши постачання елементарних продуктів харчування. Частина євреїв, які мешкали в гетто, загинула від голоду та хвороб.
Гетто в Житомирі відрізнялося від більшості подібних місць ізоляції на західних територіях, таких як Варшавське або Мінське: тут не створювалося єврейське самоврядування (юденрат) і не було ніяких підприємств. Фактично, це було місце тимчасового утримання євреїв перед тим, як їх убити. Подібні гетто були у Бердичеві та інших містах України. Житомирське проіснувало менше місяця: вже 19 вересня практично всіх євреїв – 3145 осіб – було вивезено та розстріляно в місцевості Богунія неподалік села Довжик та біля хутора Видумка. На 21 вересня 1941 р. у Житомирі залишалось 340 євреїв – кваліфікованих робітників. Їх утримували у старій в’язниці на Чуднівській вулиці (зараз її частина – вул. Леха Качинського). Усіх їх убили у серпні 1942 р.
На Богунії знайдено 6 масових могил з останками 9 тис. 623 осіб (за даними Надзвичайної комісії з розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників і їхніх поплічників)2. Всього в Житомирі під час Голокосту загинуло 10-12 тисяч євреїв.
Відеофрагмент. Фаїна Гельман 4
Фаїна Гельман розповідає про гетто та розстріли, про умови життя в’язнів, а також як вона була змушена розлучитися з мамою і меншим братом, коли німці вивозили в’язнів гетто в невідомому на той момент напрямку. Вона також розповідає, як побачила масові могили, де загинули її рідні.
- Історично гетто – ізольована частина міста в християнських країнах, відведена владою для проживання євреїв. Гетто, які створювали нацисти, по суті були ближчими до концтаборів і являли собою місця, куди насильно висиляли євреїв, як правило – для експлуатації та подальшого знищення.
- Фаїна Гельман згадує 7 могил, але її спогади були записані через 50 років після подій.
- Жовта зірка – особливий знак, який за наказом нацистів повинні були носити євреї в період Голокосту на території, підконтрольній владі Німеччини.