Зупинка 4. Місця переховування

2-ий Чуднівський пров.

Деяким євреям вдалося уникнути смерті завдяки допомозі неєвреїв. Ця допомога була дуже ризикованою – тих, хто допомагав євреям, страчували разом з усією їхньою родиною. Але, незважаючи на це, знаходились люди, які були готові ризикувати своїм життям та життям близьких заради спасіння іншої людини (нерідко навіть незнайомої). Такі люди тепер отримують від Держави Ізраїль почесне звання «Праведник народів світу» (його вручає спеціальна комісія при інституті Яд Вашем1). На 1 січня 2022 р. в Україні Праведниками народів світу визнано 2691 особу. На жаль, не всі рятівники отримали це заслужене визнання.

Додаткова інформація

Умовами для визнання людини Праведником народів світу є:

  • Активна участь у порятунку одного або декількох євреїв від небезпеки негайного знищення або депортації в табори смерті.
  • Існування реальної небезпеки для рятівника і його близьких.
  • Рятівник усвідомлював і мав на увазі саме порятунок єврея. Дії рятівника не були мотивовані отриманням грошової винагороди або іншої компенсації, як, наприклад, перехід рятованого в іншу віру, усиновлення дитини тощо.
  • Усе це підтверджується свідченнями тих, хто вижив, тих, кому була надана медична допомога або наявністю відповідних документів, що підтверджують факт порятунку і його обставини.

Необхідно відзначити, що отримати звання Праведника народів світу за радянської влади було неможливо. У СРСР всі жертви нацизму вважались просто «радянськими громадянами» без конкретного етнічного походження, а Голокост як окремий злочин нацистів не визнавався. Окрім того, у СРСР з 10 червня 1967 р. аж до 18 жовтня 1991 р. не було дипломатичних відносин з Ізраїлем, а саме ставлення радянського уряду до Ізраїлю було негативним до початку Перебудови в кінці 1980-х. Тому дуже велика кількість людей, які рятували євреїв, просто не дожили до часів, коли могли отримати це заслужене звання. Не дожили також і ті євреї, які могли б дати свідчення про порятунок – а воно частіше за все є ключовою умовою для отримання звання (подібна ситуація і в інших країнах колишнього СРСР та всього «соціалістичного блоку»).

За допомогу євреям нацистами карали рятувальників та всю їхню родину смертю. На жаль, значна кількість людей була готова видати євреїв, сподіваючись на винагороду від нацистських окупантів, через страх, заздрість, через власний антисемітизм. Рятівники вимушені були переховувати євреїв не лише від нацистів та їх поплічників, а й від своїх сусідів та навіть родичів. Тому переховування євреїв потребувало надзвичайної сміливості. І, незважаючи на ризик, такі люди знаходились.

Допомога євреям могла бути різною – від довготривалого переховування до надання притулку на декілька годин (часто порятунок залежав від можливості сховатися десь хоча б на годину, поки триває облава). Навіть продукти харчування та надання можливості дотримуватись чистоти могло мати важливе значення для виживання.

Серед рятівників бували різні люди – навіть ті, рідні яких співпрацювали з нацистами. 

Рятівниками були люди різного етнічного походження. Українці, поляки, росіяни, місцеві німці, які мали у нацистів привілейований статус «фольскдойче»2, та люди іншого етнічного походження й різного віросповідання.

Важливо зауважити, що ті, хто рятував євреїв у країнах Східної Європи, ризикували більше, ніж у країнах Західної. У Західній Європі рятувальник потрапляв у в’язницю, а у Східній його страчували разом з родиною3.

За даними Яд Вашем 2016 р. звання Праведник народів світу отримало 29 мешканців Житомира. Але у цьому списку немає тих, хто рятував Фаїну Гельман.

Запитання перед переглядом всіх відео
На Вашу думку, як Фаїні вдалося пережити війну?

Вказівка для гіда: не варто очікувати точних відповідей, але важливо зібрати різні варіанти. Якщо зустрінуться явно фантастичні припущення – пояснити, чому вони фантастичні та повернути обговорення у реальність.

Рекомендації для гідів:

  • переконайтесь, що групи зрозуміли завдання та відкрили відповідне відеосвідчення;
  • нагадайте, що група може ставити вам питання, якщо є щось незрозуміле у відеосвідченні;
  • обмежте групу у часі (10-12 хвилин на роботу) та у презентації (2-3 хв. на презентацію);
  • підходьте до кожної групи, щоб упевнитись, що вона виконує завдання.
Група A. Відеофрагмент. Фаїна Гельман 5

Фаїна Гельман розповідає про те, як вона переховувалася на хуторі Шевченко.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Що можна сказати про атмосферу, яка панувала в ті часи?
  • Чому всі один одного боялися?
  • Чому, як ви думаєте, Віра Васкевич запропонувала свою допомогу?
  • Чи достатньо було прохання батька Фаїни?
  • Чим, на вашу думку, керувались люди, які переховували євреїв?
Колишній хутір Шевченко, зараз – вул. Дачна (сучасний вигляд)
Група B. Відеофрагмент. Фаїна Гельман 6

Фаїна Гельман розповідає про те, як переховувалась на кладовищі в імпровізованому сховку у склепі, а також згадує одну з родин, яка допомагала їм виживати.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Які ваші враження від почутого?
  • Що вас найбільш вразило у розповіді Фаїни та чому?
  • Чи назвали б ви Рохальських рятівниками, адже Фаїна та брат навіть не залишались у них ночувати? Поясніть свою думку.
Вхід до Польського кладовища (сучасний вигляд)
Склеп на Польському кладовищі (сучасний вигляд)
Група C. Відеофрагмент. Фаїна Гельман 7

Фаїна Гельман розповідає про те, як схопили й катували брата і вона змушена була втікати, щоб не загинути й не наразити на небезпеку своїх рятівників.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Що могла відчувати Фаїна, коли дізналася, що брата впіймали нацисти?
  • На що вона могла очікувати далі?
  • Яким міг бути емоційний стан Юстима Корженка?
  • Чому, на Вашу думку, Юстим Корженко розповів Фаїні про затримання брата?
  • Чому нацисти та їх місцеві поплічники публічно катували брата Фаїни?
  • Чому для них так важливо було знайти Фаїну Гельман – маленьку дівчинку, яка не становила ніякої загрози окупантам?
Яківлівський пров., зараз – Набережний пров. (сучасний вигляд)
Яківлівський пров., зараз – Набережний пров., пішохідний міст
Група D. Відеофрагмент. Фаїна Гельман 8

Фаїна Гельман розповідає про зустріч з Ольгою Івановою, життя в неї, а також раптову втечу після чийогось доносу про те, що Ольга переховує єврейку.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Як Фаїна почувалася перед зустріччю з Ольгою Івановою? Чому, на вашу думку?
  • Чому Ольга Іванова вирішила допомогти Фаїні? 
  • Як би ви пояснили вчинок німецького офіцера? Адже він не лише не видав Фаїну і Ольгу, а навіть допоміг врятуватись, попередивши про небезпеку.
Група D. Відеофрагмент. Фаїна Гельман 9

Фаїна Гельман розповідає про свою фальшиву біографію, яку отримала від Ольги Іванової.

Запитання після перегляду фрагменту
  • Про які події з історії України можна почути з біографії Ольги Іванової?
  • Чому саме ці події стали основою фальшивої біографії?
  • Додаткове питання: Чи могли події, пережиті самою Ольгою Івановою, вплинути на її ставлення до Фаїни і прагнення їй допомогти?
  • Чому Ольга Іванова не сказала своїм рідним про те, хто така «Ельфріда Люціус» насправді?
Подальша доля Фаїни

Фаїна Гельман проживала у родині місцевих німців, які не знали про те, що вона – єврейка. Коли нацисти відступали влітку 1944 р., вони евакуювали фольксдойче. Фаїна разом з родиною, у якій жила, опинилася в Німеччині. Після приходу Червоної армії навесні 1945 р. Фаїну відправили до сталінського концтабору в Удмуртії. За допомогою одного з працівників цього табору у грудні 1945 р. Фаїна надіслала листа у Житомир і отримала телеграму від батька, якому розповіли, що Фаїна вижила і опинилася в Німеччині. Батько у лютому 1946 р. приїхав за Фаїною у м. Глазов і в грудні таки зміг повернути собі доньку. 25 грудня 1946 р. Фаїна приїхала додому у Житомир.

Біографія Фаїни Гельман

Фаїна Шаївна Гельман (ім’я при народженні – Фейга).

Народилася 19 квітня 1929 р. в м. Житомир у єврейській релігійній родині середнього достатку. Четверта дитина з п’яти (одна зі старших сестер померла у віці 4 р.). Мати Лейка – кравчиня та домогосподарка, батько Шая – майстер-паркетник, працював також візником.

До війни навчалася в українській школі, закінчила 5 класів.

З липня 1941 р. до лютого або березня 1943 р. переховувалася в Житомирі. Потім проживала в с. Фасова (нині – Вінницька обл.) як фольксдойче під іменем Ельфріди Люціус.

Влітку 1944 р. як фольксдойче була евакуйована в Польщу. Потрапила в табір для робітників на території Польщі, пізніше була перевезена в м. Зелен на о. Рюген, Німеччина.

Після приходу Червоної армії навесні 1945 р. її депортували до у радянського концтабору в Удмуртії. Батько домігся, щоб Фаїну звільнили. 25 грудня 1946 р. Фаїна повернулася в Житомир.

Після війни закінчила школу та педагогічний інститут у Житомирі.

Рік викладала німецьку мову у сільській школі на Житомирщині. Потім викладала у педінституті та у військовому училищі в Житомирі (була вимушена піти з роботи через єврейське походження та перебування на окупованій німцями території).

У квітні 1957 р. вийшла заміж та переїхала до чоловіка в Москву. Певний час не могла влаштуватись на роботу через єврейське походження. Потім викладала у вечірній школі та фармацевтичному (згодом – у медичному) інституті. 

У 1961 р. народила сина Михайла.

З 1991 р. мешкала у США.

Інтерв’ю з Фаїною Гельман було записано 17 березня 1995 р. у м. Чикаго, США.

Карта місць, де переховувалась Фаїна Гельман
Зупинка 3
Зупинка 5
  1. Яд Вашем – ізраїльський Національний інститут пам’яті жертв Катастрофи (Шоа) та героїзму.
  2. Фольскдойче – загальна назва німецьких національних меншин у Європі до 1945 р. Нацисти надавали фольскдойче привілейований статус.
  3. Це в жодному разі не применшує героїзм Праведників Західної Європи та не робить їх вчинки менш значними!